ПРО НАС
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Комунальний заклад «Позашкільний навчальний заклад Лисичанський центр науково – технічної творчості учнівської молоді» (далі – ЛЦНТТУМ або Центр) є профільним навчально-виховним закладом, який надає дітям та молоді від 4 до 18 років додаткову освіту згідно з попитом особистості в творчій самореалізації, організації змістовного дозвілля, освіту, спрямовану на одержання знань, умінь та навичок за інтересами.
У закладі організовують роботу, органічно доповнюючи зміст роботи один одного, гуртки науково-технічного та художньо-естетичного напрямків.
У 49 групах займається 685 вихованців.
Навчання в Центрі безкоштовне.
Заклад не надає додаткових платних освітніх послуг.
Мова навчання в закладі - українська
Основні види діяльності:
– навчально-виховна;
– інструктивно-методична;
– організаційно-масова;
– навчально-оздоровча;
– інформаційно-аналітична та видавнича;
– адміністративно-господарська.
МАЙБУТНЄ
ІСТОРІЯ
ПЕРСПЕКТИВИ
З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ
Більше 10 тисяч вихованців пройшли школу творчості в Лисичанському центрі науково-технічної творчості учнівської молоді за 55 років.
Колектив центру постійно вдосконалює форми і методи роботи з дітьми, поповнюється молодими кадрами, і сьогодні, у другому десятилітті XXI століття, впевнено дивиться в майбутнє, сповнений нових ідей і планів для розвитку позашкільної освіти в Лисичанську.
Виконуючи вимоги сьогодення, колектив Центру визначив в своїй діяльності такі пріоритетні завдання:
-
збереження мережі та кадрового потенціалу навчального закладу, зміцнення матеріально-технічної бази;
-
посилення контролю за наданням якісної позашкільної освіти;
-
розширення мережі творчих об'єднань науково-технічного та художньо-естетичного напрямів позашкільної освіти;
-
забезпечення роботи гуртків на базі загальноосвітніх навчальних закладів та інших закладів освіти;
-
поглиблення співпраці з закладами освіти і культури міста, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями;
-
забезпечення інноваційного розвитку через вдосконалення соціально-педагогічної моделі,оптимізацію змісту, форм і методів роботи.
А починалося все в далекому 1954 році. Повоєнне дитинство, відбудовувалася країна після Другої Світової війни і багато хлопчаків мріяли стати льотчиками, моряками, радистами ... У двох кімнатах колишнього ДК ім.1травня розмістилися перші лабораторії станції юних техніків: авіамодельна і судномодельна, радіотехнічний гурток і гурток технічної творчості, умілі руки і фотолабораторія .
У 1960 році станція юних техніків переїхала в Будинок техніки і вже тут були відкриті гуртки автоматики і телемеханіки, автомодельний і картингістів. А пізніше - ракетомодельний, трасового автомоделізму, технічної естетики, «полювання на лисиць». У центрі Лисичанська юні техніки запускали кордові моделі автомобілів, літаків, злітали зі стапелів моделі ракет, ревли мотори картингів, словом, кипіло життя.
МИНУЛЕ
Педагогами-фанатами стали для хлопчаків керівники авіамодельного гуртка Олександр Семенович Рибінський та Євген Йосипович Добровольський. Кандидати у майстри спорту і майстри спорту з авіамоделізму А.С.Рибінскій і Е.І.Добровольскій виростили понад 300 чемпіонів області та України, серед них - 12 майстрів спорту та 28 кандидатів у майстри спорту, 8 чемпіонів СРСР, 3 чемпіони світу і 2 срібних призера чемпіонату світу з авіамодельного спорту. Серед колишніх авіамоделістів авіаконструкторами стали Юрій Дьомін, Ольга Ямчітская, Олександр Рубашкін; Олександр Русанов - фізик-ядерник, Борис Карпов, Юрій Люмінарскій, Борис Керносенко - інженери, Юрій Перчук - військовий льотчик та ін.
У гуртку автоматики і телемеханіки, яким керував Олександр Григорович Мільшин хлопці вчилися читати радіосхеми і лагодити телевізори, конструювали різні пристрої та прилади, які експонувалися на обласних, всеукраїнських виставках технічної творчості і навіть на ВДНГ, про що свідчать дипломи та грамоти.
З 1961 року по 1979 рік директором Лисичанської СЮТ був Віктор Борисович Погребак, справжній творчий керівник, який усе вмів робити своїми руками, завжди прагнув дізнатися про щось нове. Разом з колишніми вихованцями-автомоделістами, а потім керівниками гуртків Леонідом Олександровичем Хаїтом і Миколою Олексійовичем Москаленко та іншими Віктор Борисович побудував трасу для міні-автомоделей і відкрив гурток трасового автомоделізму. Цей гурток у вісімдесяті користувався величезною популярністю серед дітей та підлітків Лисичанська. У 1982 році на базі Лисичанської СЮТ проводилися Всеукраїнські змагання з трасового автомоделізму.
З 1984 року станція юних техніків розташовувалася в районі ДК 1 Травня в колишній школі робітничої молоді.
Вже з 1991 року станція юних техніків розпочала роботу по двох напрямках: науково-технічному та декоративно-прикладному. В СЮТ були відкриті гуртки українських ремесел, якими стали керувати досвідчені педагоги, народні майстри Луганщини по декоративно-прикладному мистецтву Ольга Миколаївна Науменко та Лариса Іванівна Лисицька. З 2004 року один з гуртків українських ремесел під керівництвом Л.І. Лисицької носить почесне звання «Зразковий художній колектив», а Лариса Іванівна нагороджена знаком «Відмінник освіти України».
В станції юних техніків завжди була згуртована команда педагогів-однодумців, для яких найважливішим у роботі було і є виховання всебічно розвиненої особистості - творчої та обдарованої.